В Україні працює спеціальна група зі збору доказів щодо геноциду
Українські правоохоронці разом з міжнародними експертами працюють над доведенням злочину геноциду, скоєного російськими військовими в Україні.
Про це 17 жовтня повідомила пресслужба Офісу Генпрокурора.
Про те, що українські прокурори разом з міжнародними спеціалістами займаються збором доказів “злочину злочинів”, Генеральний прокурор розповів під час дискусії Центру європейської політики у Брюсселі.
“В Офісі Генпрокурора спеціальна група працює над провадженням щодо геноциду. І ми поступово йдемо до зібрання повної доказової бази”, — зазначив Андрій Костін. Генеральний прокурор не сумнівається, що разом з найкращими спеціалістами світового рівня українські правоохоронці зберуть “достатню кількість доказів для того, щоби ця справа завершилась обвинувальним вироком для тих, хто винен у скоєнні цього злочину”.
Генпрокурор України також розповів про умови створення Спецтрибуналу та роботу Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії (ICPA). Як відмітив Костін, наразі члени основної групи зі створення Спецтрибуналу обговорюють його юридичну модель. При цьому вони беруть до уваги дві основні умови, висунуті Україною: притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва та міжнародний вимір Спецтрибуналу.
“Головна мета — аби ті, хто ініціювали цю агресію та продовжують ведення агресивної війни, були покарані. Також трибунал повинен мати міжнародний вимір, оскільки ця агресія — не регіональний конфлікт, а глобальна війна. Немає жодної країни у світі, якої б не торкнулася ця збройна агресія”, — наголосив Костін.
Генпрокурор також згадав Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України, який з липня цього року працює у Гаазі та забезпечує збір доказів для майбутнього Спецтрибуналу.
“Команда прокурорів з України та країн-членів Спільної слідчої групи — за підтримки прокурорів з інших країн, зокрема США — вже працюють над документуванням злочину агресії. Вони працюють над тим, щоб вибудувати цю справу, аби вона була готова для майбутнього трибуналу”, — пояснив Андрій Костін.
Геноцидна війна РФ
Нагадаємо, що в резолюції від 12 жовтня 2023 року депутати Парламентської асамблеї Ради Європи зазначили, що Російська Федерація веде геноцидну війну в Україні. Як мовилося в резолюції, прихований характер деяких злочинів, які скоюють російські окупанти в Україні, зокрема депортація українських дітей і сексуальне насильство, а також риторика представників російської влади “свідчать про спробу Російської Федерації знищити український народ, ведучи проти нього геноцидну війну”. Розпочавши повномасштабне військове вторгнення, Росія “без вагань використовує як зброю енергетику, екоцид, економічні важелі, паспортизацію громадян України <…> та фейкові незаконні вибори та референдуми” на тимчасово окупованих територіях України. Європарламентарі переконані, що усі ці факти свідчать про те, що російський режим веде проти українського народу геноцидну війну.
Як підкреслювала журналістка Харківської правозахисної групи Ірина Скачко, відповідно до Римського статуту, якщо умисне використання голодування використовують як метод ведення війни, позбавляючи цивільне населення необхідних для виживання предметів, ідеться про воєнний злочин. Проте у Маріуполі Росія пішла далі й фактично винищувала містян, вдаючись до геноциду, наголошувала журналістка.
Наприкінці серпня 2023-го правозахисна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо геноциду, вчиненого РФ в Маріуполі. Правозахисники вперше представили юридичне обґрунтування “злочину злочинів”. Як розповідав один зі співавторів подання, експерт Харківської правозахисної групи Михайло Романов, на території міста Маріуполь ішлося про три форми геноциду: вбивства, створення життєвих умов, які призводять до знищення захищеної групи, і депортацію дітей. Своєю чергою інша співавторка подання Катерина Буряковська детально розказала про те, як за допомогою голоду й відсутності питної води росіяни знищували жителів Маріуполя. За даними очевидців, люди пили дощову воду, збирали сніг або брали воду в тепломережах, аби мати можливість бодай помити руки. 6 березня 2022 року маріупольська міська рада повідомила, що від зневоднення померла 6-річна дитина, мати якої загинула від обстрілу, розповідала пані Катерина.
Раніше міжнародні та українські експерти наголошували, що Росія шантажує світ голодом і використовує масовий голод як зброю. Про масовий голод на озброєнні РФ ішлося в досьє щодо воєнних злочинів РФ, яке підготували юристи-правозахисники фірми Global Rights Compliance, що співпрацюють з Офісом Генерального прокурора України. Відповідний документ буде переданий до Міжнародного кримінального суду і може стати основою для судового переслідування та допомогти висунути звинувачення Володимиру Путіну. Як зауважував старший адвокат Global Rights Compliance Юсуф Саєд Хан, “використання їжі як зброї відбувалося в три етапи”, починаючи від повномасштабного вторгнення РФ, коли українські міста перебували в оточенні російських збройних сил, а постачання продовольства було припинено. Другий етап охоплював як знищення запасів продовольства і води, так і знищення енергоносіїв у всій Україні. Правники наголошували, що йшлося про “об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення”. До третього етапу юристи віднесли спроби Росії запобігти експорту українських харчових продуктів чи обмежити його. З-поміж іншого, команда Global Rights Compliance включила в досьє і випадок Маріуполя. Коли місто перебувало під контролем російських збройних сил, у Маріуполь припинили постачати продовольство. Тоді росіяни блокували чи бомбардували коридори з гуманітарною допомогою. Унаслідок цього маріупольці не мали ані їжі, ані можливості втекти з російської окупації, мовилося в досьє.
Як зауважував директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, у Маріуполі люди, які залишилися на горішніх поверхах, померли від голоду і спраги, адже до них було неможливо дістатися. Таким чином представники РФ продовжили справу Сталіна, знищуючи українців у новій хвилі геноциду. Проте якщо у випадку з Голодомором Радянський Союз приховував усі дані, а розслідувати убивства українців і українок можна було лише після того, як розпався Радянський Союз і з’явилася незалежна Україна, зараз усе інакше, наголошував пан Євген. Зважаючи на те, що наразі все відбувається на очах України й всього світу, розслідування геноциду може відбуватися значно швидше. “Головним чином все це залежить від того, коли Росія програє війну. Буде переможена, режим зміниться — і новий режим буде змушений визнавати вчинені Росією злочини. Тоді все буде швидко”, — казав Євген Захаров.