Масові вилучення житла
Російська окупаційна “влада” масово конфіскує житло маріупольців, які виїхали з міста після повномасштабного вторгнення РФ або загинули. Про це йдеться в розслідуванні BBC Verify. Як встановили журналісти, з липня 2024 року окупаційна “адміністрація” Маріуполя визнала такими, що підлягають вилученню, щонайменше 5 700 квартир чи будинків. Усі вони належать громадянам України.
Якщо людина хоче зберегти житло, їй доводиться пройти усі кола пекла: повернутися до тимчасово окупованого міста через Росію, пройти тривалі перевірки й фільтрацію, витримати незаконні бюрократичні процедури й оформити російський паспорт тощо. Все це є небезпечним для маріупольців і фактично унеможливлює повернення незаконно вилученого житла.
Більшість квартир, які незаконно вилучила окупаційна “влада”, належать маріупольцям, які або залишили місто Марії, або загинули під час тривалої облоги 2022 року.
Підконтрольна Кремлю окупаційна “адміністрація” називає такі квартири “безхазяйними”, але це неправда. Власниками нерухомості є або громадяни України, які були вимушені залишити окуповане місто, або спадкоємці загиблих маріупольців.
Геноцид у Маріуполі
Нагадаємо, що наприкінці серпня 2023 року, правозахисна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо геноциду, вчиненого РФ в Маріуполі. Тоді правозахисники уперше представили юридичне обґрунтування “злочину злочинів”. Як розповідав один зі співавторів подання, експерт Харківської правозахисної групи Михайло Романов, на території міста Маріуполь ішлося про три акти геноциду: вбивства; створення життєвих умов, які призводять до знищення захищеної групи; і депортацію дітей. Інша співавторка подання Катерина Буряковська детально окреслювала, як за допомогою голоду й відсутності питної води росіяни знищували жителів Маріуполя. Як зауважував директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, у Маріуполі люди, які залишилися на горішніх поверхах, померли від голоду і спраги, адже до них було неможливо дістатися. Таким чином, представники РФ продовжили справу Сталіна, знищуючи українців у новій хвилі геноциду.
Міжнародні й українські експерти також наголошували, що Росія не лише шантажувала світ голодом, а й використовувала масовий голод як зброю. Зокрема, про масовий голод на озброєнні РФ ішлося в досьє щодо воєнних злочинів РФ, яке підготували юристи-правозахисники фірми Global Rights Compliance. У це досьє увійшов і випадок Маріуполя: коли місто перебувало під контролем російських Збройних сил, у Маріуполь припинили постачати продовольство. Тоді росіяни блокували чи бомбардували коридори з гуманітарною допомогою. Унаслідок цього маріупольці не мали ані їжі, ані можливості втекти з російської окупації, мовилося в досьє. Більше про те, як самі маріупольці згадували дні 2022 року, можна прочитати за покликанням.
Привласнене майно та знищена історія
Минулого травня ми писали, що станом на той час Росія визнала “безхазяйними” понад 13 тисяч будинків і квартир на тимчасово окупованих територіях. Як тоді повідомляли журналісти “Нова газета. Європа”, кремлівські ставленики привласнювали нерухомість, якщо її власники полишили домівки через російську війну та упродовж місяця не поверталися додому. Крім того, станом на травень минулого року за час російської війни проти України лише на окупованих частинах Донеччини з’явилося близько 30 тисяч так званих “безхазяйних об’єктів”. Таку нерухомість окупаційна “влада” Донеччини почала “націоналізувати” ще у 2021-му. Вже восени 2023-го відповідний закон ухвалила й окупаційна “влада” частин Запорізької області, а навесні 2024-го — Луганської області.
Станом на минулий листопад за 2024 рік в тимчасово окупованому Криму нелегітимна влада “націоналізувала” понад тисячу об’єктів нерухомості — щонайменше 1200 об’єктів. Як стверджував гауляйтер Криму Сергій Аксьонов, незаконно “націоналізоване” окупантами майно належало українським бізнесменам або тим, хто “недружньо” налаштовані до РФ. Як наголошувала тодішня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева, Україна не визнаватиме актів, які порушують права людини чи держави, у тому числі не визнаватиме незаконних рішень окупантів ані щодо “націоналізації” чи конфіскації майна, ані щодо встановлення спадщини.
Ще у жовтні 2022-го нелегітимна “влада” Криму ухвалила постанову, що дозволяла “визнати власністю республіки” майно іноземних громадян та держав, які “вчиняють недружні дії” щодо РФ. Правозахисники “Крим SOS” наголошували, що розпочата представниками РФ хвиля “націоналізації” є воєнним злочином. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, зокрема IV Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни, захоплення чи знищення власності протилежної сторони, що не є виправданим невідкладною військовою необхідністю, є воєнним злочином. Крім того, правозахисники нагадували, що, згідно з українським законодавством, будь-які акти та рішення, прийняті представниками РФ на території тимчасово окупованих територій, не мають жодної юридичної ваги, а громадяни України, у яких представники РФ незаконно вилучили майно, можуть звертатися до української прокуратури, аби зафіксувати черговий воєнний злочин Російської Федерації.
У грудні 2024-го ми також висвітлювали нову схему, до якої вдавалися представники РФ, аби привласнити житло мешканців тимчасово окупованого Мелітополя. Тоді російські загарбники вирішили “перерахувати борги” за комунальні послуги, а потім накласти арешти та незаконно конфіскувати нерухомість українців.
Нині російські окупанти русифікують Маріуполь: у місті перейменовують вулиці, змінили герб, який вже не містить українських символів, будують військові об’єкти та знищують історичні будівлі. Окупувавши українські міста, РФ не лише відбирає житло та викрадає майно у мирних людей, а й знищує унікальні пам’ятки. Ми писали, як у Маріуполі Росія знищувала археологічну пам’ятку — курган Дід, стародавню гімназію, майстерню та панно художника-монументаліста Віктора Арнаутова, унікальні мозаїки, створені за участі Алли Горської, тощо. Детальніше про це можна почитати у матеріалі ХПГ.
