Понад 85 мільярдів євро збитків довкіллю України через повномасштабну війну РФ

Токсичні наслідки війни

Збитки українському довкіллю через повномасштабне вторгнення РФ вже перевищили 85 мільярдів євро. Як писала Харківська правозахисна група у дайджесті новин, таку суму озвучила Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час обговорення у Женеві. Обговорення організували Україна, Фінляндія та Чехія, аби привернути увагу до токсичних наслідків війн і збройних конфліктів, що становлять реальну, довготривалу й приховану загрозу як для людей, так і для довкілля.

Зокрема, на конференції “Управління відходами та хімічними речовинами — пом’якшення екологічних наслідків в умовах надзвичайних ситуацій та збройних конфліктів” сторони Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій (BRS COPs 2025) обговорювали, як за умов надзвичайних ситуацій і збройних конфліктів пом’якшити наслідки для природи. Як зазначали у Міністерстві захисту довкілля, “цей захід став майданчиком для обговорення того, як міжнародна спільнота може координувати зусилля у відповідь на екологічні катастрофи, спричинені збройними конфліктами — зокрема війною Росії проти України”. За словами Світлани Гринчук, війна РФ проти України стала “першим у світі цілеспрямованим екоцидом”.

“Росія бомбардує нафтобази, підприємства та заводи, Росія спалює наші ліси та руйнує екосистеми. Ядерний терор триває. Запорізька АЕС перебуває в небезпеці 24/7. Чорнобильська зона відчуження постійно під атаками російських дронів. Новий безпечний конфайнмент пошкоджено”, — перелічувала міністерка все, що вчиняла та продовжує вчиняти РФ.

Гринчук також зауважувала, що Україна потребує підтримки у сферах управління небезпечними відходами, розмінування та екологічного відновлення, а зелена відбудова є важливою не лише для українців, а стане внеском у “екологічну трансформацію всієї Європи”.

Радник міністерки Роман Філоненко також звернув увагу на міжнародно-правовий контекст впливу війни на довкілля та згадав приклади катастроф, спричинених війною. Зокрема, Філоненко навів приклад реалізації Базельської конвенції, яка контролює транскордонне перевезення небезпечних відходів і є вкрай актуальною за умов війни, адже через масштабні руйнування виникає велика кількість будівельного сміття. Воно часто забруднене токсичними речовинами, зокрема азбестом, що є канцерогеном.

Крім того, руйнування нафтобаз призводить до масових витоків нафтопродуктів, які забруднюють водойми та ґрунти, а знищена військова техніка містить важкі метали, пальне, масла. Усе це створює токсичні відходи.

Під час обговорень Вім Звейненбург із нідерландської неурядової організації PAX також наголосив на необхідності посилення контролю за експортом токсичних речовин у зони бойових дій. За його даними, були зафіксовані випадки, коли небезпечні відходи навмисно вивозили до охоплених війною регіонів, що “вимагає міжнародного контролю та механізмів притягнення до відповідальності”.

Зрештою учасники заходи закликали до посилення міжнародної координації, мобілізації ресурсів і активнішого використання механізмів Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій, а Україна продовжила закликати світову спільноту до об’єднання зусиль задля екологічної безпеки.

Забруднення й сміттєзвалища на ТОТ

Ще у серпні 2023 року у Центрі національного спротиву звертали увагу на одну з постанов уряду РФ. “Російський уряд опублікував постанову про субсидування закупівель і постачання спеціалізованої техніки. Згідно з документом, Москва планує витратити 1,3 млрд рублів на обладнання сміттєвих звалищ на ТОТ Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Фактично окупанти хочуть перетворити тимчасово окуповані українські території на сміттєзвалище для російського сміття. Туди планують вивозити відходи з території РФ”, — розповідала команда Центру нацспротиву. За даними ЦНС, заявлені 1,3 млрд рублів нібито мали витратити на сміттєві контейнери та спецтехніку. Проте у Центрі нацспротиву припускали, що насправді російські окупаційні сили будуть використовувати техніку та обладнання, які вони викрали з українських комунальних підприємств.

Того ж 2023 року голова комісії міської ради з питань екології й захисту навколишнього середовища Максим Бородин попереджав, що у Маріуполі може бути настільки критична ситуація, що після проведення всіх досліджень доведеться знімати шар ґрунту, як це робили після Чорнобильської катастрофи. “Історії про екологічний вплив на Маріуполь набагато ширші, ніж перекриті річки [тоді мережею ширилися відео, на яких було зафіксовано, як російські окупанти засипають річки у Маріуполі]. Так, ці новини погані, але в цілому проблема глобальна. Під час артилерійських обстрілів відбувається шалене хімічне забруднення. Токсичне паливо для снарядів, вибухівка в бомбах, важкі метали під час вибухів снарядів. Навіть порох під час автоматного вогню”, — пояснював Бородин. Він також відмічав, що під час активних бойових дій, особливо під час щільного автоматного вогню, навіть порох з патронів забруднює навколишнє середовище. Зрештою усі ці речовини накопичуються та впливають на людей. При цьому якщо на Донеччині можна казати про сильне забруднення, то забруднення Маріуполя можна вважати “екстремальним”, говорив експерт ще два роки тому. Ми детально розповідали про це у статті.

У червні 2023-го у Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів сповіщали, що станом на той час після російського повномасштабного вторгнення в Україні утворилося від 10 до 12 мільйонів тонн сміття. Приблизно стільки твердих побутових відходів утворюються в країні за рік. Станом на той час лише так званого “військового сміття”, яке шкодить довкіллю, назбиралося на 916 мільярдів. Вочевидь, це була неостаточна цифра.

Вже у жовтні 2023-го у Центрі нацспротиву повідомляли, що Росія планує збудувати три полігони на ТОТ для зберігання сміттєвих відходів, у тому числі для зберігання відходів, привезених з Ростовської області. Як наголошували у ЦНС, ішлося саме про полігони, а не про сміттєпереробні заводи. У Центрі нацспротиву також зазначали, що у самій Ростовській області від ідеї створити новий полігон відмовилися через протести місцевих мешканців, тому країна-агресор хотіла вирішити це коштом тимчасово окупованих територій України.

Крім того, у грудні 2024-го Центр нацспротиву зазначав, що російські окупанти планують створити сміттєзвалище поблизу Олешківських пісків, нібито для того, аби “розвантажити” переповнені кримські полігони сміття, куди звозили відходи з лівобережжя Херсонщини.

Схожа ситуація склалася і в тимчасово окупованому Криму, і на тимчасово окупованих частинах Донецької області. На Донеччині російські окупанти облаштовували сміттєзвалища, які мали обслуговувати й Ростовську область РФ. Як наголошували у Центрі Нацспротиву, Росія використовувала українську землю як ресурс для задоволення власних потреб, не зважаючи ані на потреби людей, ані на шкоду довкіллю. Український вчений Євген Хлобистов, який вивчав екологічні наслідки невирішеності проблеми утилізації сміття у Криму, називав кримські звалища, термін експлуатації яких вже сплив, “бомбами сповільненої дії”.

Невтішна ситуація склалася й на тимчасово окупованих частинах Луганщини. Як 25 березня цього року повідомляли у Центрі національного спротиву, там був зафіксований критичний рівень забруднення повітря. За даними ЦНС, окупаційна “очільниця” Центру моніторингу забруднення навколишнього середовища гідрометцентру “ЛНР” Світлана Шишова власноруч озвучувала страхітливі цифри. “Лише концентрація оксиду азоту в деяких районах перевищувала 30 мкг/м³”, — повідомляв ЦНС у своєму телеграм-каналі. “Формальдегіди, діоксид азоту, діоксид сірки, оксид азоту, сірководень, фенол — це лише частина шкідливих речовин, якими сьогодні дихають мешканці ТОТ Луганщини. І ще б усе було не так страшно, якби не критично високий їх рівень у повітрі”, — підсумовували у Центрі нацспротиву.

Мазутна пляма, яку мають прибрати діти

ХПГ також висвітлювала міжнародну екологічну катастрофу, що сталася через витік мазуту з російських танкерів, і докладно писала про шкоду, завдану українському довкіллю. Сьогодні, 12 травня, у ЦНС повідомили, що на пляжі біля тимчасово окупованої Степанівки Першої, розташованої у Запорізькій області, було зафіксовано масштабну пляму мазуту — довжиною до кілометра. Замість техніки та рятувальників російські окупаційні сили змусили дітей і вчителів збирати отруйний мазут. Як мовилося у телеграм-повідомленні Центру нацспротиву, російські окупанти примусово зігнали школярів і бюджетників на так зване “прибирання”. “Люди голими руками збирали понад 800 кг отруйного мазуту, без жодного захисту. Це злочин. Проти природи. Проти дітей. Проти здорового глузду”, — наголошували у ЦНС. 

Інші злочини РФ проти українського довкілля

Ми також писали, що минулого лютого українські правоохоронці уперше повідомили про підозру в скоєнні екоциду російському генерал-полковнику, а у вересні 2024-го Тихоокеанські острови подали клопотання до Міжнародного кримінального суду щодо кримінальної відповідальності за екоцид. Щобільше, минулого року Бельгія стала першою європейською країною, яка офіційно криміналізувала екоцид як на національному, так і на міжнародному рівні.

Нагадаємо, що зараз Україна кваліфікує злочини агресора проти українського довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Як раніше зазначали в Офісі Генпрокурора, Україна вперше в історії людства розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. Більше про злочини РФ, вчинені проти українського довкілля, можна почитати в рубриці Екологічні права.