Меню
Інтерв’ю
Всі 2844 Події 1857 Моніторинг 256 Аналітика 96 Дослідження 48 Інтерв’ю 332 Публіцистика 84 Анонси та оголошення 32 Консультації 37
‘Під час евакуації росіяни наводили на нас автомати’

Олена Атрашкова — жителька села Копилів на Київщині. Жінка пережила окупацію, чула, як росіяни зламували замки та грабували пошту. Двері в оселі вибило ударною хвилею, і їй з дітьми довелося ховатися від бомбардувань у сусідів. Пані Олена каже, найстрашнішим було, коли на літню кухню увірвалось одразу дев’ять росіян.

‘Мама померла на сходах підвалу’, — Михайло Іванов, Маріуполь

Михайло працював звукоінженером у маріупольському Драматичному театрі. Він отримав важке поранення, коли перебував у себе на подвір’ї. В умовах постійних обстрілів, відсутності електроенергії та ліків, маріупольським лікарям вдасться врятувати Михайлу ногу. Але допомогти його мамі вже буде нікому.

‘Нічого взагалі не було. Все вигоріло’

Сергію Радченко з села Макарів — 70 років. Попри вік він разом із сусідами змушений був самостійно лагодити дах і наводити лад у будинку, який постраждав від російських обстрілів. Чоловік каже, що квартиру досі підтоплює, іноді йому доводиться вибирати по 15 відер води.

‘Брат потрапив у полон, а мені розбомбили будинок’

Під час активних бойових дій ворожий снаряд майже повністю зруйнував родинну оселю мешканця села Макарів — Токара Володимира. Його двоюрідний брат потрапив у полон у Маріуполі. Чоловік повернувся додому восени 2022-го року, у рамках обміну полоненими, коли 215 українців обміняли на Віктора Медведчука та 55 окупантів.

Дмитро Вовк: Чи можна заборонити УПЦ? 

Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №8371 про заборону релігійних організацій, які мають центр впливу у РФ. Про те, в чому суть законопроєкту, чи є ця заборона пропорційною та як це вплине на зв’язок Української держави та церкви — у статті ХПГ. 

‘Ми стали безхатьками’

Галина Корецька мешкає разом із чоловіком у селищі Копилів на Київщині. Ледве стримуючи сльози, Галина блукає будинком, якій зруйнували два ворожих “Гради”. Жінка пам’ятає, де лежали картини, які вона любила вишивати, де стояли вазони з квітами. “Але будинок — то таке, — каже пані Галина, — племінника мого росіяни вбили”.

‘Не дай боже комусь це побачити…’

Антон Сірик — житель села Макарів на Київщині. У перші дні війни населений пункт почала знищувати ворожа артилерія. Частину багатоповерхівки, де мешкала родина, — зруйновано. “Погода така сіра, похмура, собаки бігають, котів роздирають. Шифер валяється, скло, машини розбиті” — так чоловік описує свої перші враження від побаченого.

‘Брата били прикладом автомата по голові…’

Наталя Атрашкова — жителька села Копилів на Київщині. З перших днів повномасштабної війни селище було окуповане росіянами. Пані Наталя вирвалася з пекла, а от її брат — ні. Чоловіка вбили окупанти.

‘Мамони катували мого сина’, — мешканка Грози

Сьогодні про село Гроза на Харківщині знають в Україні та за її межами. П’ятого жовтня російська ракета забрала життя 59-х його мешканців. Люди, що ймовірно навели смертельну зброю на мирних людей, в минулому році катували сина Лариси Шевченко (ім’я змінене з міркувань безпеки).

‘Закликав до підпалу Кремля’, — театрального режисера звинуватили у тероризмі за фантик від жуйки

Анатолій Левченко відомий в Маріуполі театральний режисер. Двадцятого травня 2022 року окупанти заарештували його за проукраїнські погляди. Чоловіка звинувачували у розпалюванні ворожнечі, підбуренні до екстремізму та тероризму і навіть закликах до підпалу Кремля через розміщення у фейсбуці фантика від жуйки “Love is…”.

Побачити маму і здатися назад на довічне

Герой нашого сюжету опинився у владі окупантів у Херсоні. Попри побиття та знущання, він відмовився співпрацювати з росіянами. На фоні наступу української армії він уперше за 15 років отримав свободу, але вирішив, що здасться владі, виконавши одну умову.

‘Поки зло не буде назване злом, шляху до примирення я не бачу’

Братська могила біля Храму Андрія Первозданного у Бучі стала останнім притулком українців, які постраждали внаслідок російської агресії. Нині на території храму розташована інсталяція з іменами близько 500 невинно вбитих. Як подолати розбрат та ненависть і чи можливо їх подолати? Розмовляємо з настоятелем храму — протоієреєм Андрієм Галавіним.

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  » ... 28
Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти