Меню
Голоси війни
Всі 319 Події 9 Моніторинг 3 Інтерв’ю 317 Публіцистика 1 Анонси та оголошення 1
Цивільні в полоні: в Осколі окупанти забрали інваліда, бо мав водолазний костюм

“Привіт, мої любі!.. Я вас усіх міцно обіймаю, всіх люблю, я живий-здоровий, скоро буду”... Цей короткий лист від чоловіка Тетяна Товстокора отримала у травні. Вона не бачила його з 19 липня 2022 року.

‘Живу у модульному містечку, плету сітки’, — мешканка Бородянки

Протягом першого та другого березня 2022 року російська авіація знищила у Бородянці вісім багатоповерхових житлових будинків потужними авіабомбами ФАБ-250. Будинок Надіі Хомич також було зруйновано. Зараз жінка з родиною живе у модульному містечку. Плете сітки на фронт, робить окопні свічки та не втрачає надію.

‘Наш евакуаційний потяг розстріляли’, — спогади режисерки з Ірпеня

Ольга Гдуля врятувалася з Ірпеня з одним рюкзаком і двома котами після 10 днів перебування під обстрілами. Як і тисячі ірпінців, вона вибиралася з міста через зруйнований Романівський міст, який тепер називають “мостом життя”.

‘Могили вбитих цивільних у кожному дворі’, — Юрій Ляпкало, Маріуполь

Юрій Ляпкало та його трирічний син Гліб майже два місяці намагалися вижити під постійними обстрілами, без нормальної їжі, води, тепла і зв’язку. Їм вдалося виїхати у квітні 2022 року. Зараз вони мешкають у Чехії, однак Гліб іноді й досі шукає укриття, коли чує гуркіт у небі.

Касетними снарядами по “Сонечку” — мешканці Охтирки згадують перші дні війни

“...Мені пощастило: чи то вибуховою хвилею кинуло у сховище, чи то штовхнув хтось”, — розповідає Антон, один із тих хто пережив майже два роки тому страшний артобстріл дитячого садка “Сонечко” в Охтирці.

Як європейська мережа допомагає українським в’язням?

Обстріли тюрем, тривалий розгляд справи, окупація та навіть мобілізація до російської армії. З цими та іншими проблемами зіткнулися десятки тисяч українських ув’язнених через війну. Про роботу Європейської мережі судового захисту прав ув’язнених (EPLN) розповідає її директор з адвокації Юг де Сюремен.

‘Ракета поцілила в батька. Це ніколи не зітреться ані з пам’яті, ані з серця’

Наталія та Ірина Остаповські — мешканки села Червона гірка. Не стримуючи сліз, мати та донька розповідають свою історію. На їхніх очах ракета знищила будинок, тварин і найдорожчу людину — батька та чоловіка. “В пам’ять про загиблих потрібно не здаватися та йти до перемоги”, — кажуть жінки, незважаючи на горе, яке досі не пережили.

‘Щомиті бачу його перед собою’: в Рубцях на Донеччині росіяни вбили сина на очах у матері

…За кілька років до повномасштабного вторгнення пані Зої почала снитися війна: зруйнований Маріуполь, Бахмут, розбите обстрілами рідне село, річка Оскіл, що обміліла. Але навіть уві сні вона не могла передбачити, яке лихо принесе окупація в її життя.

‘Якби мені дали автомат, я б їх повбивала усіх…’

Олена Мовчан — жителька села Шибене на Київщині. Населений пункт був окупований з перших днів повномасштабного вторгнення. За цей час жінка пережила чимало жахіть. Пані Олена каже, що була змушена спілкуватися з росіянами. Переважно це були буряти та кадировці.

‘Ми їхали, а по нас стріляли’

Тамара Вишняк зустріла повномасштабну війну у своєму рідному селищі Бородянка на Київщині. Жінка отримала контузію під час одного з авіанальотів, який знищив сусідній будинок. Зруйновані плити накрили людей, але врятувати їх було неможливо. Евакуація теж була нелегкою. Пані Тамара каже, що російські гелікоптери гатили по цивільних автівках.

‘Людей ховали біля лікарні’

Тетяна Сологуб — медсестра у Бородянській лікарні на Київщині. Вона згадує, як люди ховали загиблих біля лікарні, як спалахнула квартира і вона бігла додому повз російські танки, що розстрілювали під’їзди. У пані Тетяни нічого не залишилося. Вона продовжує працювати та накопичувати гроші, щоб облаштувати побут.

‘Два ворожі снаряди зруйнували мою оселю’

Майя Микитенко мешкала на Київщині у селі Бородянка разом з двома доньками та чоловіком. Під час ворожих бомбардувань вона з сусідами ховалась у підвалі. Зрештою, родина евакуювалася, а коли пані Майя повернулася, побачила вщент зруйновану квартиру. Зараз сім'я живе у маленькій кімнатці у модульному містечку.

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  » ... 27
Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти