Вже отримали дані щодо 170 постраждалих від воєнних злочинів

“Місток між постраждалими і тими, хто надають допомогу” 

За понад пів року роботи Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків отримав дані щодо 170 постраждалих від воєнних злочинів, повідомила очільниця Центру Вероніка Плотнікова в етері національного телемарафону. При цьому насправді набагато більше українців і українок потребують допомоги, зауважила очільниця Центру.

Плотнікова нагадала, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань вже зафіксовані відомості щодо понад 128 тисяч потерпілих від воєнних злочинів. З кожним днем повномасштабної війни РФ ця кількість лише зростає.

Як зауважила очільниця Координаційного центру, його співробітники/-ці прагнуть бути своєрідним “містком між постраждалими і тими, хто надають допомогу”. “Ми створюємо екосистему підтримки, тому що жоден державний орган, жодна організація не може забезпечити таку кількість постраждалих”, — відмічала Плотнікова.

Як повідомили в Офісі Генпрокурора, наразі фахівці Центру разом з прокурорами та слідчими відпрацьовують алгоритми взаємодії. Саме прокурори та слідчі, які працюють з постраждалими, повідомляють людям, що вони можуть звернутися до Координаційного центру. Якщо людина погоджується, її контакти передають координаторам Центру.

Останні мають бути “менеджерами потерпілих у кримінальних провадженнях”, каже Плотнікова. Координатори мають доступно і зрозуміло розповідати постраждалим, чого їм очікувати, які слідчі або процесуальні дії відбуваються у їхніх справах. Координатори також пояснюють, що відбуватиметься під час судових засідань, супроводжують постраждалих у судах і слідкують, щоби люди не зазнали повторної травматизації під час допитів. Крім цього, координатори говорять з правоохоронцями та повідомляють їм, у якому психологічному стані перебувають постраждалі.

Координатори також мають оцінювати наявні потреби постраждалих і надавати їм необхідну допомогу. Як відмічала очільниця Центру, люди все більше зацікавлені в довготривалих рішеннях і потребують працевлаштування, перепрофілювання та зміни освіти й такого іншого.

Надалі деякі потерпілі планують стати волонтерами та допомагати іншим, розповіла Вероніка Плотнікова.

Наостанок вона закликала звертатися до Координаційного центру, за підтримки фахівців працювати та вчитися жити з травмою та відновлювати життя, зруйноване російськими загарбниками.

Вероніка Плотнікова також розповіла історію одного з постраждалих, який довго не звертався до Центру, бо вважав, що йому не гірше за інших. З огляду на це очільниця Центру закликала “не ранжувати власне горе” та звертатися по допомогу.

Передісторія

Генеральний прокурор України Андрій Костін підписав Концепцію реалізації механізму підтримки потерпілих і свідків воєнних та інших міжнародних злочинів у квітні минулого року. Координаційний центр мав бути створений у складі Офісу Генпрокурора, а в ньому, так само як і у відповідних підрозділах регіональних прокуратур, мали працювати координатори з питань підтримки потерпілих і свідків. Як минулого року пояснювали в Генпрокуратурі, у Координаційному центрі мали працювати фахівці, навчені працювати з людьми, які пережили психологічну травму.

“Вони інформуватимуть потерпілих та свідків про їхні права і стан розслідування, запобігатимуть повторній травматизації, координуватимуть надання психологічної, медичної та соціальної допомоги тощо. Загалом [робитимуть] усе, аби забезпечити захист, підтримку та справедливість для тих, хто пережив жахи війни”, — розповідали в Офісі Генпрокурора.

Тоді ж в Генпрокуратурі перелічували основні функції координаторів, які мали

• забезпечувати зв’язок між потерпілими і/або свідками та прокурорами у провадженнях;
• допомагати в отриманні юридичних консультацій, направленні заяви на отримання матеріальної допомоги;
• інформувати потерпілих та свідків про їхні права та стан розслідування;
• вживати заходів для недопущення повторної травматизації;
• координувати надання психологічної, медичної та соціальної допомоги відповідними службами та неурядовими організаціями;
• здійснювати фізичний супровід потерпілих і/або свідків у суді, допомагати з проїздом і/або проживанням;
• надавати необхідну допомогу людям з інвалідністю та іншим окремим категоріям осіб.

У січні цього року відкрили нове приміщення Центру. Як зазначав Андрій Костін, “на початковому етапі діяльність Центру буде зосереджена на вразливих групах, зокрема, на дітях, людях з інвалідністю, а також на постраждалих та свідках катувань і сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом”. Планується, що у довгостроковій перспективі такі послуги зможуть отримувати мешканці різних регіонів України, які пережили й інші види злочинів. 

Нагадаємо, що Харківська правозахисна група запустила гарячу лінію щодо зниклих безвісти або затриманих цивільних та військовополонених.

Телефонуйте за безплатним номером 0 800 20 24 02, якщо

• близька або знайома вам цивільна людина зникла або потрапила в полон на тимчасово окупованій території;
• ваші рідні або знайомі — військовополонені, проте ви не знаєте, де їх утримують, не маєте про них звісток тощо

Юристи Харківської правозахисної групи допоможуть вам у розшуках близьких, в якому куточку України ви б не мешкали.

Хоча ми не можемо надати стовідсоткових гарантій, що встановимо місцеперебування ваших рідних чи знайомих, за роки роботи нашим фахівцям вдалося знайти понад 30% людей, каже директор Харківської правозахисної групи.