MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

‘Суди’ над полоненими: у ‘ДНР’ до тривалого ув’язнення засудили десятьох ‘азовців’

21.03.2024   
Ірина Скачко
Від 26 до 27 років ув’язнення в колонії суворого режиму — такі вироки отримали полонені українські нацгвардійці в окупованому Донецьку.

Вадим Цолан, скріншот з відео слідчого комітету РФ

Вадим Цолан, скріншот з відео слідчого комітету РФ

Як повідомляє російський слідчий комітет, незаконний “суд” у так званому “ДНР” визнав Іллю Вороновича, Леоніда Глущенкова, Євгена Горяйнова, Костянтина Олейника, Олега Пономаренка, Яна Сергієнка, Вадима Цолана, Сергія Щепківа, Миколу Щербатова та Артема Філіна винними у воєнних злочинах проти цивільного населення: буцімто вони обстрілювали оселі мирних мешканців та цивільну інфраструктуру на околицях Маріуполя. Крім того, у звинуваченні фігурують і загальнокримінальні статті — зокрема пошкодження чужого майна та груповий замах на вбивство.

На думку обвинувачення, “азовці” служили в мінометній батареї і в період з 25 лютого до 19 березня 2022 року нібито обстрілювали з гаубиці селища Старий Крим та Лебединське. Слід зауважити, що при цьому ніхто з цивільних не загинув, йдеться про пошкодження п’яти цивільних будівель. Попри це “суд” виніс полоненим суворий вирок: 26 та 27 років в колонії суворого режиму. Бійців ЗСУ визнали винними “в жорстокому поводженні з цивільним населенням, убивстві з мотивів ненависті та ворожнечі, замаху на вбивство двох і більше осіб, а також у навмисному пошкодженні чужого майна загальнонебезпечним способом”.

“Судова машина” окупантів

Судилища над полоненими на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей набирають обертів. Лише в лютому “судді” у так званому “ДНР” винесли вироки 42-м українським військовим.

Ми писали про суд над 33 захисниками із 36-ї бригади морської піхоти та 17-ї танкової бригади, яких засудили до позбавлення волі строком від 27 до 29 років у колонії суворого режиму. “Слідство” запевняє, що від 24 лютого до 10 березня 2022 року вони нібито обстрілювали житлові будинки на Донеччині: у Сартані, Саханці, Талаківці, Старому Кримі, селі Заїченко і Торецьку.

Скріншот з відео російської генпрокуратури [полонені, суд]

Скріншот з відео російської генпрокуратури
Інший груповий вирок стосується сімох “азовців” — Олександра Турчина, Максима Чередниченка, Тараса Зваричука, Георгія Летягіна, Дмитра Чибукова, Дениса Дорохіна та Олександра Сикилинди. Їх засудили до термінів від 25 до 28 років за те, що вони нібито стріляли по селах Бердянське й Володарське.

Крім того, 2 лютого “суд” у “ДНР” виніс вирок Ренату Алієву: довічне ув’язнення. Оператора БТРа звинуватили у вбивстві цивільних у Маріуполі.

22 лютого також до довічного ув’язнення було засуджено “азовця” Олексію Буру. Стрілка взводу розвідки спеціального призначення 1-го батальйону загону спеціального призначення окупанти звинуватили в тому, буцімто 9 березня 2022 року він розстріляв цивільну автівку.

21 лютого 25 років ув’язнення отримав стрілок “Азова” Артем Ступницький.

Навіщо це їм?

“Судилища, які нам показують, — вершина айсберга, їх значно більше. Ви бачите те, що вони вам показують… Країна агресор, щоб показати дотримання Женевських конвенцій, демонструє: російська сторона провела розслідування та визнала полонених винними, згідно зі своїми законами. Так вони себе ‘відбілюють’ перед міжнародними організаціями. Показують, що вони просто так не тримають полонених”, — розповідала в інтерв’ю Суспільному головна консультантка Східного регіонального центру Олена Матвієнко.

Крім того, звинувачуючи українських військовополонених у розстрілах маріупольців, показуючи їх як “терористів” і “нацистів”, окупанти намагаються приховати власний геноцидний злочин, вчинений проти мирного населення міста.

Нагадаємо, правозахисна ініціатива T4P у серпні минулого року презентувала подання до Міжнародного кримінального суду, де обґрунтовується, що Росія вчинила геноцид в українському Маріуполі. На думку авторів подання, Маріупольський геноцид відбувся у трьох формах: вбивства містян, створення життєвих умов, які призводять до знищення захищеної групи, і депортація дітей.

Правовий вимір

Як нещодавно зазначав Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, такі вироки є незаконними з огляду на міжнародне право.

“Вкотре зауважу, оголошені вироки здійснюються невизнаними світовою спільнотою квазіутвореннями, і є незаконними, — зазначив Омбудсман. — Такий ‘суд’ — це порушення права на справедливий судовий процес та черговий воєнний злочин Росії. Ухвалені так званим ‘судом’ квазіутворення ‘ДНР’ вироки є грубим порушенням Третьої Женевської конвенції в частині права полонених на справедливий суд та недопущення катування, їх можна вважати воєнним злочином. Донецька область є частиною України в міжнародно визнаних кордонах, на них розповсюджується юрисдикція українських судів. Лише вони мають право здійснювати правосуддя на цій території”.

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, точно відомо, що в російській неволі залишаються понад вісім тисяч українців — і військових, і цивільних. Їхнє місцеперебування було підтверджено. “Але десятки тисяч людей, і цивільних, і військовополонених, перебувають у статусі зниклих безвісти”, — заявляв представник Коордштабу Юрій Таранюк. За свідченням звільнених з полону українців, а також за інформацією Моніторингової місії ООН з прав людини, у російській неволі людей жорстоко катують та тримають в умовах, які можна прирівняти до тортур. Згідно з останнім звітом ООН, Росія систематично порушує міжнародне гуманітарне право у питаннях поводження з полоненими. “Свідчення потерпілих показують всю нещадність та жорстокість цього поводження, що завдавало жертвам сильного болю та страждань під час тривалого утримання під вартою. Все це здійснювалося з кричущою зневагою до людської гідності та спричинило довготривалі фізичні та психічні травми”, — повідомляє пресслужба міжнародної організації.


Нагадаємо, Харківська правозахисна група створила гарячу лінію щодо зниклих безвісти. Якщо ви є родичем або знаєте про військовополонених, ув’язнених цивільних, зниклих безвісти на окупованій території цивільних, дзвоніть за номером 0 800 20 24 02 (безплатно).

Ми не можемо давати гарантії, що встановимо розташування близької вам людини. Однак за роки нашої роботи нашим фахівцям вдалося знайти понад 30% людей, про яких нам повідомили.

 Поділитися