Справжній ядерний шантаж
Від початку повномасштабного вторгнення Росія спричинила щонайменше 127 інцидентів, які ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.
Такі дані оприлюднив аналітичний центр DiXi Group. Цей український аналітичний центр працює у сфері енергетики й клімату та був заснований у 2008 році у Києві.
“Вже понад чотири роки Російська Федерація вчиняє справжній ядерний шантаж на території України — від захоплення майданчика ЧАЕС у перший день повномасштабної війни до постійних атак на енергетичну інфраструктуру”, — наголошували в центрі.
До 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС, експерти DiXi Group зібрали всі зафіксовані інциденти на ядерних об’єктах України, що були спричинені військовими діями Росії з початку повномасштабного вторгнення. Задокументовані інциденти були підтверджених звітами МАГАТЕ, офіційними джерелами уряду України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР.
Як уточнили в аналітичному центрі, з-поміж 127 подій, що загрожували ядерній і радіаційній безпеці, Росія спричинила:
- 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС — пошкодження магістральних ЛЕП, через які АЕС отримують живлення для систем безпеки та здійснюють відпуск електроенергії в мережу;
- 25 прямих ударів та обстрілів — дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості;
- 29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак;
- два пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового Безпечного Конфайнменту на майданчику ЧАЕС.
54 інциденти (42,5% від загальної кількості) припали на Запорізьку атомну електростанцію.
Аналітики також зауважили, що “систематичність та інтенсивність російських атак зросла у 2024 році, коли було зафіксовано 47 інцидентів поблизу та безпосередньо по майданчиках АЕС України на противагу 3 у 2023”.
Вже за перші чотири місяці 2026 року було зафіксовано ще 16 інцидентів.
Торішня атака РФ на ЧАЕС
Як ми раніше писали, минулого грудня Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) завершило комплексну оцінку безпеки Нового Безпечного Конфайнменту (НБК) на Чорнобильській АЕС, який “був серйозно пошкоджений” внаслідок удару російського безпілотника в лютому 2025-го. Місія МАГАТЕ підтвердила, що НБК втратив свої основні безпекові функції, зокрема й захисні властивості укриття. Разом із тим фахівці виявили, що його опорні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних пошкоджень. Ми докладно розповідали про цей висновок Міжнародного агентства з атомної енергії.
У лютому 2025-го ми також писали, що після удару РФ конфайнмент може не виконувати покладеної на нього бар’єрної функції та не забезпечує ізоляції. Ще взимку 2025-го експерти МАГАТЕ підтверджували, що російський дрон пошкодив як зовнішню, так і внутрішню оболонки Арки. Через це в ній утворився отвір, діаметр якого сягав приблизно шести метрів. Крім цього, було пошкоджене деяке обладнання та електричні кабелі. Проте опорні балки не зазнали значних пошкоджень, мовилося в заяві МАГАТЕ. Голова Держатомрегулювання Олег Коріков також зазначав, що внаслідок російської атаки були пошкоджені обидві оболонки конструкції: і внутрішня, і зовнішня, а також вантажопідіймальне обладнання.
Нагадаємо, що російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття четвертого енергоблока ЧАЕС у ніч проти 14 лютого 20225 року. ХПГ детально висвітлювала подробиці російського удару по ЧАЕС та інші випадки енергетичного та ядерного терору РФ.
Як повідомляв начальник цеху експлуатації Чорнобильської АЕС та об’єкта “Укриття” Артем Сірий, від спричиненої російським безпілотником пожежі постраждали 50% північного даху, а також південний дах і бічні стіни Чорнобильської АЕС. Крім того, були серйозно пошкоджені облицювання даху й критично важливі конструкції, у тому числі кранова система. Щобільше, через потрапляння снігу та води під арку ЧАЕС утворилася загроза корозії. Унаслідок цього всього конструкція більше не функціонує так, як це було передбачено проєктом і ліцензією, наголошував фахівець.
Українські правоохоронці, які порушили кримінальну справу за фактом атаки російського безпілотника, підтверджували, що Росія атакувала ЧАЕС безпілотником “Герань-2”, який виробляють в РФ.
“Ця цілеспрямована атака на об’єкт, що містить небезпечні сили, однозначно є воєнним злочином, і розглядається нами як частина загальної політики російського керівництва зі знищення нашої країни. Водночас, з огляду на можливі наслідки таких атак, цілком очевидно, що ця політика становить загрозу для всієї світової спільноти”, — цитували в Greenpeace Юрія Бєлоусова, керівника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора України.
“Свідомий удар РФ по Чорнобильській АЕС є потенційно одним із найтяжчих воєнних злочинів, скоєних проти України. НБК був побудований за величезні кошти міжнародної спільноти, щоб захистити навколишнє середовище від радіоактивних матеріалів, що містяться всередині. Він також мав забезпечити можливість обережного демонтажу чорнобильського саркофага та реактора протягом щонайменше 100 років. Наразі процес аналізу збитків ще не завершився, але первинна оцінка свідчить, що майбутнє всього проєкту в кращому разі є невизначеним”, — наголошував фахівець з ядерної енергетики українського Greenpeace Ян Ванде Путте минулого березня.
Нині Європейський банк реконструкції та розвитку шукає фінансування для ремонту укриття НБК:
“Нам потрібно мати в дуже короткостроковій перспективі достатнє фінансування, щоб провести поверхневий ремонт і стабілізувати ситуацію. А потім, з кінця наступного року, 2027-го, потрібна значно суттєвіша сума фінансування — орієнтовно 500 мільйонів, щоб розпочати повний ремонт Нового Безпечного Конфайнменту”, — заявляла 24 квітня цього року очільниця ЄБРР Оділь Рено-Бассо, яку цитувало Радіо Свобода. Вона також зазначала, що нині зруйновані всі ключові функції цієї захисної споруди. Після поверхневого ремонту фахівці планують розпочати більш фундаментальні ремонтні роботи. Фундаментальний ремонт планують розпочати в 2028 році й завершити у 2030-му.
“Ці часові рамки розроблені, щоб уникнути ризику корозії, бо один із найбільших ризиків, гадаю, полягає в… надмірній вологості конструкції, що пошкодить фундаментальну інфраструктуру Нового Безпечного Конфайнменту. Тому час має вирішальне значення”, — зазначала очільниця ЄБРР.
ЗАЕС під російською загрозою
Ми також неодноразово писали про ситуацію на Запорізькій АЕС і розповідали про шантаж і викрадення її працівників. Крім того, ми висвітлювали примусову паспортизацію, вбивства й ув’язнення працівників ЗАЕС, суди над ними, а також незаконне вивезення мешканців Енергодара. ХПГ також розповідала, що представники РФ регулярно порушували умови експлуатації на Запорізькій АЕС: використовували дрони-камікадзе над ядерними реакторами атомної електростанції, запускали ракети з реактивної системи залпового вогню, розташованої неподалік ЗАЕС, не пускали експертів МАГАТЕ до реакторних залів станції, облаштовували вогневі позиції на будівлях ЗАЕС, використовували протипіхотні міни на периферії майданчика Запорізької АЕС тощо.
“Кожного разу ми кидаємо кубик. І якщо ми дозволимо цьому продовжуватись раз у раз — то одного дня удача відвернеться від нас”, — казав Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі ще навесні 2023-го, коли закликав створити зону безпеки навколо Запорізької АЕС. Натомість Росія створювала все більше зон небезпек, зокрема у жовтні 2023-го російські дрони були зафіксовані біля Хмельницької АЕС.
Як раніше зауважували в Офісі Генерального прокурора, Росія “нехтує всіма нормами міжнародного гуманітарного права, дозволяючи собі захоплювати об’єкти, які містять небезпечні сили”, зокрема Чорнобильську АЕС і Запорізьку АЕС. В Офісі Генпрокурора також зазначали, що значну роль у цьому відіграють представники “Росатома”...
На жаль, це лише кілька прикладів терору РФ.
Правовий вимір
Нагадаємо, що у статті 56 першого додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1977 року чітко зазначено, що “установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, — не повинні ставати об’єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об’єкти є воєнними об’єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення”, а “сторони, що перебувають у конфлікті, повинні прагнути уникати розміщення будь-яких воєнних об’єктів поблизу установок або споруд”.
