MENU

26 січня – головне за день

26.01.2022
ХПГ-інформ

Іван Яцкін (архівне фото Гульнари Кадирової)

• Українського консула не допустили до засудженого  за «держзраду» кримчанина Івана Яцкіна, повідомляють Крим.Реалії із посиланням на адвоката Миколу Полозова. Він розповів, що дипломату Сергію Кононенку відмовили через те, що у Яцкіна є отриманий в анексованому Криму російський паспорт. Уродженця села Войкове Первомайського району Криму Івана Яцкіна затримали 16 жовтня 2019 року. Його звинуватили в передачі даних Службі безпеки України. У грудні 2020 року Яцкіну була оголошено підозру у державній зраді у формі шпигунства (ст. 275 КК РФ).

• МОЗ зареєстрував для екстреного застосування препарат «Молнупіравір». Його використовують для лікування COVID-19 у пацієнтів із груп ризику. Він дозволяє уникнути переходу захворювання з легкого ступеня тяжкості до середнього та важкого. «Ми почали готуватися до чергової хвилі ковіду завчасно. Тому ще минулого року розпочали перемовини щодо закупівлі 300 тис. курсів препарату “Молнупіравір”, – заявив перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда. – Нині МОЗ завершило реєстрацію препарату, тому очікуємо його постачання найближчим часом».

• Окружний суд Варшави відмовив в екстрадиції до Білорусі засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила, повідомляє ІМІ із посиланням на Белсат. Білоруський режим звинувачує Степана Путила в організації масових заворушень і групових дій, що порушують громадський порядок, розпалюванні ворожнечі та інших злочинах. «Суддя ухвалив, що неприпустимо видавати Путила білоруському режиму “тільки через те, що цього хоче психопатичний диктатор”», – йдеться в повідомленні ІМІ. «Рішення суду було очевидним. Навіть у прокуратурі підтримали те, що мене не можуть екстрадувати до Білорусі. А в практиці мого адвоката – це вперше за 40 років він повністю погоджувався з позицією прокурора», – розповів Путило.

• Наприкінці минулого року розгляду Європейського суду з прав людини очікували 70 150 скарг. 70% з них стосувалися чотирьох країн: Російської Федерації, Туреччини, України та Румунії. Проти України подано 11 372 скарг. У 2020 році ця цифра була меншою: 10 250. У 2019 – майже дев’ять тисяч. Крім того, Минулого року Європейський суд виніс рішення в 197 справах, що стосуються нашої держави. 107 із них стосувалися права на свободу і особисту недоторканності (стаття 5), 79 – нелюдського або принизливого поводження (порушення статті 3); 76 – права на ефективний засіб юридичного захисту (стаття 13); 59 – надмірної тривалості судового провадження (стаття 6). 

• Сьогодні Верховна Рада ухвалила Закон «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей». Ухвалення цього закону вже давно вимагали рідні політв’язнів. Відповідно до закону, політв’язні та члени їхніх сімей мають право на щорічну та одноразову державну грошову допомогу, лікування та реабілітацію. Після звільнення бранці Кремля можуть розраховувати на забезпечення жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання. Крім того, держава гарантує їм відшкодування витрат на професійну правову допомогу, що надавалася таким особам для захисту їхніх прав і законних інтересів.

 Поділитися